За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року виробництво сталі знизилося на 13,3% (з 1183,0 тис. т до 1026,0 тис. т), а виплавка чавуну – на 11,2% (з 1139 тис. т до 1012 тис. т). При цьому закупівлі брухту чорних металів на металургійні підприємства суттєво скоротилося – на 31,7% (з 257,8 тис. т до 176,0 тис. т.). Водночас заготівля впала на рекордні 41,1% – з 313,6 тис. т до 184,8 тис. т. Таким чином, темпи скорочення заготівлі брухту вже істотно випереджають темпи зниження виробництва сталі та чавуну, що свідчить не просто про ринкове охолодження, а про системний дисбаланс у всьому ланцюгу забезпечення сировиною.
За оцінками фахівців, після урядової заборони експорту брухту заготівельна галузь перебуває в «жорсткій рецесії» з тенденцією до подальшого скорочення заготівлі.
Президент УАВТОРМЕТ п. Володимир БУБЛЕЙ зазначив, що головною причиною негативних процесів у галузі є передусім заборона експорту брухту, а також суттєве скорочення обсягів виробництва сталі та чавуну на металургійних підприємствах.
«Виникла «ланцюгова реакція», коли заборона експорту автоматично вплинула не лише на обсяги заготівлі, а і на внутрішні ціни, адже зниження конкуренції дало змогу металургам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість однієї тонни брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8000 грн/т до 4000 грн/т.
В таких обставинах брухтозаготівельні компанії вимушено скорочують штат працівників. За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працівників галузі суттєво скоротилася. Лише за перших два місяця підприємства нашої галузі були змушені звільнити близько 2 тис. працівників» – відзначив Президент УАВТОРМЕТ п. Володимир БУБЛЕЙ.
«Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повну зупинку діяльності або суттєве скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня в галузі буде скорочено 4 тис. працівників», – розповідає Володимир БУБЛЕЙ.
За дослідженнями УАВТОРМЕТ, через заборону експорту щомісячно держава недоотримує близько 200…250 млн грн податків. Окрема стаття втрат це валютні надходження – вже втрачено близько 25 млн. євро.
За даними Володимира БУБЛЕЯ, торік валютний виторг від експорту брухту чорних металів становив близько 130 млн. євро. В умовах війни та постійної потреби в валютних надходженнях втрата навіть такого, на перший погляд, не найбільшого експортного виторгу вже не виглядає другорядною.
«Звісно, валютний виторг брухтозаготівельників був не таким відчутним порівняно з експортом продукції метпідприємств. Однак ми говоримо про втрати, а не про здобутки. І ці втрати, на жаль, дедалі більше відчуватимуться», — зауважив експерт.
За його прогнозом, ситуація може суттєво погіршитися, особливо ближче до літа, коли сукупний приріст брухту та відходів чорних металів потенційно може зрівнятися з обсягами постачання на металургійні підприємства. Тобто профіцит вторсировини може перевищити 200 тис. т. Якщо ця тенденція збережеться, вже в середньостроковій перспективі це може створити проблеми не лише для брухтозаготівельної галузі, а і для стабільного забезпечення сировиною самих металургійних підприємств.
«Брухт накопичується шаленими темпами. Виникає подвійний колапс: зниження можливостей заготівлі, перевантаженість складів і майданчиків, а з іншого боку, брухту стає «як бруду». Поновлення експорту може частково розв’язати цю проблему, а також «вилікує» галузь від штучної хвороби», — підсумував Володимир БУБЛЕЙ.